Фонд енергоефективності долучився до парламентських слухань щодо участі України у Європейському зеленому курсі
22 грудня 2020 року у дистанційному режимі відбулися парламентські слухання, присвячені участі України у Європейському зеленому курсі, які ініціював Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
Фонд енергоефективності долучився до обговорення бачення щодо зобов’язань України в рамках Європейського зеленого курсу та в рамках національно визначеного внеску (НВВ2) за Паризькою Угодою.
Участь у онлайн-засіданні взяли представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, науковці, а також представники уряду, місцевої влади, міжнародних організацій, посольств та бізнесу.
Учасники заходу наголосили на необхідності чітко сформулювати кліматичну політику України, а саме амбітні кліматичні цілі в межах зобов'язань за Паризькою угодою, а також відповідну енергетичну стратегію, враховуючи зміни клімату.
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зауважила, що це крос-секторальне питання стосується не лише екології, але й багатьох інших напрямів, зокрема інфраструктури, енергетики тощо.
"Поділяючи кліматичні амбіції, наполягаємо на тому, щоб Україна була учасницею формування та розробки політик для використання усіх можливостей у рамках нової екологічної політики. Формально почали діалог з ЄС в липні цього року з передачі позиційного документа. Сьогодні питання зміни клімату уже переросло в питання національної безпеки", - зазначила Ольга Стефанішина.
Під час свого виступу Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності презентувала учасникам цьогорічні результати роботи програми підтримки енергомодернізації будинків "Енергодім" та ключові аспекти роботи Фонду на наступні роки.
"Діяльність Фонду енергоефективності напряму пов`язана з Green Deal, адже одним із її елементів є відновлення житлового фонду. Цілі, які ставлять собі країни ЄС - це вдвічі збільшити кількість будівель, які підлягатимуть щорічній реновації", - зауважила Юлія Головатюк-Унгуряну.
Вона зазначила, що співпраця з Фондом у межах програми "Енергодім", сприятиме значному скороченню споживання енергоресурсів і, відповідно, зменшить негативний вплив на довкілля та наблизить досягнення цілі ЄС щодо перетворення Європи на кліматично нейтральний континент.
"Впроваджені у будинках енергоефективні заходи можуть дати в середньому від 20 до 50% економії енергоресурсів. Відповідно, це дає можливість суттєво скоротити викиди СО2 в атмосферу та заощаджувати на платежах за комунальні послуги", - зазначила очільниця Фонду.
За даними Міндовкілля, рівень викидів парникових газів у 2030 році в Україні прогнозується в діапазоні від 27% до 46% від рівня 1990 року, що вказує на можливість встановлення більш амбітної мети України щодо скорочення шкідливих викидів у 2030 році, ніж у поточному національно-визначеному внеску.
Учасники заходу дійшли згоди, що екологізація економічних та інших суспільних процесів тягне за собою суттєве скорочення шкідливих викидів, та відповідно і зміну виробничих процесів та моделей поведінки.
У свою чергу, Голова Комітету з питань екології та природокористування Олег Бондаренко наголосив, що Комітет підтримує і наголошує на швидшому приєднанні України до Європейського зеленого курсу.
Керівниця секції з питань енергетики, транспорту і довкілля Представництва ЄС в Україні Хлое Аліо повідомила, що Європейська Комісія виділила Україні 10 млн євро на новий проект.
За результатами засідання було прийнято рішення розробити рекомендації щодо участі України у Європейському зеленому курсі та провести слухання з цієї тематики на базі інших комітетів.
Довідка: European Green Deal - це набір політичних ініціатив, висунутих Європейською Комісією з загальною метою зробити клімат Європи нейтральним до 2050 року.Також буде представлено план оцінки впливу, який дозволить збільшити ціль ЄС щодо скорочення викидів парникових газів до 2030 року до мінімум на 50 % та до 55 % порівняно з рівнями 1990 року. План полягає в перегляді кожного діючого закону на його кліматичних переваг, а також введення нового законодавства щодо циркулярної економіки, оновлення будівель, біорізноманіття, сільського господарства та інновацій.
(0) Коментарі(в)