Фонд долучився до дискусії щодо удосконалення законодавства для запуску масштабної енергомодернізації житла
10 березня Конфедерація будівельників України (КБУ) провела круглий стіл “Новий вид будівництва - термомодернізація: ЗА чи ПРОТИ?”, присвячений обговоренню питань удосконалення нормативно-правової бази, що регулює комплексну енергомодернізацію багатоквартирних будинків.
Участь у заході взяв Єгор Фаренюк, технічний директор Фонду енергоефективності, а також представники КБУ, Мінрегіону, народні депутати та представники будівельної галузі.
За словами Єгора Фаренюка, наразі однією із основних проблем у сфері енергоефективності є невідповідність виду будівництва для поточного визначення термомодернізації. Термомодернізація за характером робіт відноситься більше до “капітального ремонту”, однак, може включати роботи, що притаманні “реконструкції”. Це покладає обов’язок на розробників проектної документації дотримуватись всіх будівельних норм та стандартів, що передбачені для визначених видів будівництва.
Однак, здебільшого об’єкти реалізовують як “капітальний ремонт”, користуючись більш спрощеним підходом до такого будівництва з боку перевіряючих органів. Проте це не завжди відповідає дійсності, що породжує відповідні ризики для замовників та виконавців, а також здорожчує і подовжує проект та створює поле для корупції.
Крім того, проведення реконструкції та капітального ремонту передбачає зупинення експлуатації об’єкту, що неможливо виконати у процесі реалізації програми “Енергодім”, яка передбачає заходи з термомодернізації.
Саме тому фахівці Фонду вважають доцільним ввести на рівні закону термін “термомодернізація” як окремий вид будівництва, що дасть поштовх масштабній термореновації житла.
Наразі термомодернізація будівель - це комплекс робіт, що здійснюється під час виконання робіт з реконструкції, капітального чи поточного ремонту будівель або робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Тоді як технічні фахівці Фонду пропонують встановити більш чітке визначення, згідно якого термомодернізація - вид будівництва, на прийнятому в експлуатацію об’єкті, що здійснюється з метою приведення характеристик окремих елементів або будівлі в цілому до рівня не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності.
Відповідні мінімальні вимоги закріплені у наказах Міністерства розвитку громад та територій України від 27.10.2020 №260 та від 27.10.2020 №261.
Серед основних проблем, з яким стикаються учасники будівництва під час участі у програмі “Енергодім” Єгор Фаренюк виділив наступні: недоцільні розділи проектної документації (ПД); комплексність, як обов’язкова вимога та розробка ПД заздалегідь з порушеннями; невідповідність вимог нормативних документів; непрацюючі спрощення та незрозумілі вимоги для термомодернізації; суб’єктивний підхід до трактування норм, що створює поле для махінацій та корупції з боку перевіряючих органів; дефіцит кваліфікованих виконавців на ринку термомодернізації будівель.
“Ми бачимо, що зараз є дефіцит виконавців на цьому ринку. Розуміючи ці невизначеності та ризики, які пов'язані з такими роботами, кваліфіковані фахівці не йдуть працювати у цю сферу. Як наслідок - 65% проектної документації, що пройшла експертизу та надійшла до Фонду, не відповідає основним технічним вимогам, тобто не якісно зроблена”, - додав Єгор Фаренюк.
Для рішення вищезазначених проблем у цій сфері Фонд пропонує внести наступні зміни:
- внести зміни до закону України “Про енергетичну ефективність будівель”, щодо уточнення мінімальних вимог, сертифікації ЕЕ та введення терміну “термомодернізація” як нового виду будівельних робіт (як альтернатива введення терміну “термомодернізація” можливе в ДБН А.2.2-3 “Склад та зміст проектної документації”).
- розробити та прийняти “Порядок розроблення проектної документації для термомодернізації будівель” – щодо визначення чіткого переліку робіт з термомодернізації та спрощення вимог до розроблення проектної документації.
- внести зміни в “Економічну класифікацію видатків бюджету” та “Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету” - присвоїти код та найменування видатків для “термомодернізації”.
- внести точкові зміни до низки законів та підзаконних актів та зміни до ДБН В.2.6-31 “Теплова ізоляція будівель”.
Присутній на заході Дмитро Петрунін, генеральний директор Директорату енергоефективності Мінрегіону погодився з позицією Фонду, що термін “термомодернізація”, введений в законі про енергетичну ефективність будівель є недосконалим. При цьому він зазначив, що підхід до вирішення цього питання має бути збалансованим та враховувати позицію всіх учасників ринку.
“На нашу думку, найбільш прийнятним варіантом є визначення видів будівельних робіт, які мають ознаки термомодернізації. На основі цього переліку ми подивимося, як саме спростити врегулювання окремих видів робіт, не вводячи окремих термінів у законодавстві”, - додав Дмитро Петрунін.
Учасники зустрічі дійшли згоди, що введення нового виду будівництва є недоцільним та набагато раціональнішим є спрощення і покращення окремих видів будівельних робіт, які потрапляють під термомодернізацію. У свою чергу, Мінрегіону необхідно активізувати роботу з підготовки окремого “Порядку розробки та затвердження проектної документації при здійсненні термомодернізації будівель”, який передбачений ч. 2 ст. 12 закону України “Про енергетичну ефективність будівель”.
Раніше повідомлялося, що встановлення Мінрегіоном мінімальних вимог щодо енергоефективності будівель дасть поштовх масштабній термомодернізації житла.
(0) Коментарі(в)