10 березня учасники засідання Консультативної ради Фонду енергоефективності обговорили стан реалізації програм «Енергодім» і «ВідновиДІМ», а також пропозиції щодо змін до них. Головні дискусії викликали питання пошуку шляхів допомоги ОСББ в умовах ненадання банками кредитів і введення граничних питомих вартостей робіт для енергоефективних заходів.

Директор Фонду енергоефективності — Єгор Фаренюк — розповів про досягнення установи 2022 року, актуальні проблеми у її діяльності та перспективи її розвитку. «Протягом минулого року ми максимально швидко у межах своїх повноважень реагували на вимоги часу, — зазначив він. — Серед важливих ініціатив — запуск Програми “ВідновиДІМ” з відновлення пошкоджених внаслідок бойових дій будинків і залучення на її реалізацію 25 млн євро Європейського Союзу. Крім того, ми ввели в дію низку спрощень до Програми “Енергодім”, що дали змогу ОСББ реалізовувати проєкти в умовах війни. Як наслідок — протягом 2022 року 162 проєкти повністю або частково завершили будівельні роботи, 150 з них — під час воєнного стану. За цією Програмою виплатили рекордну суму грантів — 558 млн грн».

Серед проблем, які виникають під час реалізації Програми «Енергодім» в умовах війни, — ненадання банками кредитів ОСББ. Поточна ж модель роботи Фонду орієнтована на сталий розвиток економіки України, динамічне зменшення відсотків за банківськими кредитами та фінансову спроможність співвласників житлових будинків. Фонд наразі розробляє можливі шляхи розв’язання питання — зменшення розміру власного внеску ОСББ: замість 40% — 20% для пакету А, замість 20% — 10% для пакету Б, а також можливість надання авансу у розмірі 30% для виконання робіт. Крім того, Фонд передбачає важливість врегулювання питання призупинення на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після нього нарахування процентів та комісій за кредитними договорами. Наразі Фонд ініціює і створення державного револьверного фонду для фінансової підтримки учасників Програми «Енергодім». Але всі ці рішення мають бути колегіальними і можуть бути втілені тільки за згодою та підтримкою донорів.

«В умовах тривалої кризи модель роботи Програми “Енергодім” потребує системного переформатування, — прокоментував Єгор Фаренюк. — Ми пропонуємо розглянути можливість розширення дії програм на нових бенефіціарів — управителів багатоквартирних будинків і керуючі компанії, що, зокрема, пришвидшить реалізацію проєктів. Крім того, необхідне розроблення та затвердження на рівні міністерства граничних питомих вартостей робіт для основних енергоефективних заходів, що допоможе учасникам програм економити кошти. В майбутньому ми розглядаємо можливість розширення Програми “ВідновиДІМ” — додавання до неї енергоефективні складової. Наприклад, серед заходів, які фінансує грант, може бути не тільки відновлення будинку, а й встановлення ІТП, а також загальнобудинкових котлів — ведемо щодо цього перемовини з донорами».

Ще одне напрацювання Фонду, яке планується втілити, — запуск нового напряму. Наразі Фонд вже розробив концепцію грантової Програми із стимулювання до використання альтернативних джерел енергії. Вона покликана підвищити енергонезалежність України та зменшити споживання енергоресурсів. Програма фінансуватиме купівлю та встановлення теплових насосів (ґрунтових і повітряних) та супутнього обладнання до них, сонячних панелей, акумулювальних систем та інверторів, сонячних геліоколекторів. Комплекс заходів зі встановлення цього обладнання здатен перетворити будинок на будівлю з близьким до нуля споживанням.

Члени Консультативної ради внесли свої пропозиції щодо запровадження змін до поточної моделі реалізації програм Фонду енергоефективності та окреслили шляхи досягнення цих цілей. Зокрема, Юрій Гусаков, експерт Центру розвитку житлового фонду Миколаєва, наголосив: «Як альтернативу кредитуванню ОСББ, яке зараз не діє, можна розглянути кредитування через наявні банківські продукти підприємств, тобто виконавців робіт. Це дасть змогу зняти напругу з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Щоби у підрядних організацій не виникали проблеми з рентабельністю, вводити обмеження на питомі вартості робіт доцільно у валюті. Це захистить бізнес в економічно нестабільних умовах».

Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України», зазначив, що роз’яснювальна робота щодо важливості енергоефективності — як на державному рівні, так і на рівні суспільної думки — одне з завдань Консультативної ради. «Наразі наявні дві головні проблеми, які стоять на заваді реалізації програм Фонду, — прокоментував він. — Проблема некредитування ОСББ може бути розв’язана, наприклад, за допомогою запуску окремої кредитної програми державних банків, які пропонуватимуть низькі відсотки. Для усунення проблеми затяжного періоду реалізації проєктів за програмами є сенс вносити правки до законодавства, яке регулює механізм впровадження енергоефективних заходів. Крім того, важливо розширювати дію програм на керуючі компанії, адже наразі ОСББ охоплюють приблизно 15% житлового фонду. Решта ж українців залишаються без дієвого інструменту державної підтримки».

Нагадаємо, Консультативна рада — це консультативно-дорадчий орган Фонду, створений для підтримки енергоефективних ініціатив у багатоквартирному житловому секторі. Її учасники під час виконання своїх обов’язків є вільними та незалежними від впливу будь-яких осіб, а також керуються нормами чинного законодавства України та внутрішніми актами Фонду.

На сайті можна ознайомитися з Положенням про Консультативну раду Фонду енергоефективності та Регламентом роботи Консультативної ради державної установи «Фонд енергоефективності».