Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства встановило мінімальні вимоги до енергоефективності житлових та громадських будівель за показниками енергоспоживання при опаленні та охолодженні, які повинні обов’язково враховуватися при їх будівництві, реконструкції та капітальному ремонті в цілому або їх окремих елементів (даху, зовнішніх стін, інженерних систем).

Відповідні зміни закріплені у двох наказах міністерства від 27.10.2020 №260 та від 27.10.2020 №261, що набрали чинності.

Ці зміни дозволять проводити термомодернізацію будівлі поетапно, більш ефективно планувати бюджет та подальші роботи її співвласникам, щоб зменшити енергоспоживання своєї будівлі. Зараз ОСББ може вільно обирати енергоефективні заходи (в рамках обмежень, визначених необхідністю впровадження обов’язкових заходів), впровадження яких вони зможуть забезпечити фінансово.

Раніше, до прийняття мінімальних вимог при реконструкції, капітальному ремонті будівлі необхідно було забезпечити досягнення класу енергоефективності "С". Фактично, це означало необхідність одночасного впровадження цілого комплексу енергоефективних заходів. Зазвичай, вартість цього комплексу заходів значно перевищувала можливий бюджет співвласників багатоповерхівок, навіть, з урахуванням участі у програмах компенсацій та співфінансування. Тому, частіше за все, висока вартість такого проекту та численні ризики просто зупиняли наміри проводити термомодернізацію. 

“Команда Фонду була одним з ініціаторів та розробників цих документів. Звісно, ми оцінюємо їх позитивно, як такі, що дозволяють усунути деякі бар’єри для масштабної термомодернізації фонду житлових та громадських будівель, в тому числі багатоквартирних будинків в рамках програми "Енергодім”, - підкреслив Єгор Фаренюк, технічний директор Фонду енергоефективності.

При розробці вищезгаданих документів, фахівці Фонду також розробили пропозиції щодо застосування вимог енергоефективності при реконструкції та капітальному ремонті окремих огороджувальних конструкцій та інженерних систем в обсязі проектних рішень, необхідних для виконання таких робіт.

Цьому передували численні робочі зустрічі та обговорення зі спеціалістами Директоратів Мінрегіону, RST, провідними науковцями та енергоаудиторами, що у підсумку дозволило досягти консенсусу по всім питанням щодо зняття ключових бар’єрів у цій сфері.

Для технічних фахівців (енергоаудиторів та проектувальників) це означає, що в рекомендаціях та проектах можна розробляти технічні рішення на заходи, що стосуються утеплення окремих огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, перекриття підвалів та горищ, суміщених покриттів, світлопрозорих конструкцій) з досягненням ними нормативного приведеного опору теплопередачі, а також для окремих інженерних систем з досягненням ними визначеного класу енергоефективності, без обов’язкової вимоги по досягненню всією будівлею класу енергоефективності "С". А вже при комплексній термомодернізації будівлі шляхом реконструкції чи капітального ремонту, клас енергоефективності має бути не нижче "D". 

“Це дозволить спростити процес проектування, проведення експертизи проектів, зменшить фінансове навантаження на замовників термомодернізації та зніме значну частину ризиків, пов'язаних з неоднозначним трактуванням будівельного законодавства або нереалістичних вимог тих чи інших нормативних актів при термомодернізації шляхом капітального ремонту існуючих багатоквартирних будівель”, - підкреслив Єгор Фаренюк.

Зазначимо, що індивідуальні житлові будинки, історичні будівлі, будівлі промислового, сільськогосподарського призначення, об’єкти транспорту, енергетики та оборони, а також виконання будівельних робіт з відновлення окремих конструкцій будівель та споруд, з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відновлення функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення є винятками, до яких не будуть застосовуватись мінімальні вимоги до енергоефективності.

Також Мінрегіон вніс зміни до Методики визначення енергетичної ефективності будівель, яку використовують у своїй роботі проектувальники при проектуванні об’єктів та енергоаудитори під час сертифікації.

Зокрема, оновлена Методика передбачає врахування альтернативних (відновлювальних) джерел енергії (за їх наявності) при визначенні первинної енергії та викидів парникових газів, що є рухом назустріч світовим тенденціям з впровадження відновлювальних джерел енергії.

Крім того, у методиці були переглянуті коефіцієнти генерації для деяких джерел енергії, що раніше були дещо занижені, а тепер в основному відповідають європейським показникам.

"Встановлення мінімальних норм енергоефективності будівель матиме економічний ефект не тільки для держави, оскільки дозволить ефективно використовувати енергоресурси, але й для власників житла та приміщень, які зможуть заощаджувати на комунальних платежах", – підкреслив Олексій Чернишов, міністр розвитку громад та територій України.

За даними Мінрегіону, на 1 січня 2021 року в Україні близько 6 тисяч будівель отримали енергетичні сертифікати, з яких майже 44% мають найнижчий клас енергоефективності "G", а найвищий клас "А" – 1,4%. 

Наразі за участю технічних фахівців Фонду йдуть роботи по розробці нової редакції ДБН В.2.6-31 "Теплова ізоляція та енергоефективність будівель", в якій, зокрема, передбачається усунення невідповідностей при нормуванні енергетичних показників будівель та запровадження параметричного методу нормування щодо показників енергетичної ефективності та теплової безпеки будівель при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та під час виконання робіт при термомодернізації.

Також напрацьовуються зміни до двох ключових стандартів ДСТУ Б А.2.2-12 та ДСТУ Б В.2.6-189 щодо методу розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні та методів вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель відповідно.

Оновлені положення зазначених нормативних документів очікуються вже у цьому році.