Фонд енергоефективності був зареєстрований як державна установа наприкінці липня 2018 року. У грудні розпочалася тестова програма фонду "Перші ластівки" –було відібрано 15 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які покроково тестуватимуть процедури отримання грантів. Паралельно керівництво установи із експертами і міжнародними донорами розробляє Програму Фонду ЕЕ, яка визначатиме умови та порядок надання грантів ОСББ.

Про продукти фонду, особливості його співпраці з ОСББ та про хід програми «Перші ластівки» Українські Новини поспілкувалися із директором Фонду енергоефективності Юлією Головатюк-Унгуряну.

Які продукти Фонд енергоефективності пропонуватиме для ОСББ?

Ключовий продукт Фонду енергоефективності – це гранти для ОСББ. Грант – це часткова компенсація витрат, які ОСББ витрачає на реалізацію енергоефективних проектів.

Сьогодні ОСББ може отримати компенсацію витрат на 2 види проектів - "Легкий" і "Комплексний". Пакети – це комплекс заходів з енергоефективності. Кожен пакет містить основні й додаткові заходи.

Так, до пакету "Легкий" в якості обов’язкових елементів входять встановлення будинкового лічильника тепла, встановлення індивідуального теплового пункту, балансування системи опалення та інші заходи. Він є менш затратним і сума відшкодування за цей пакет становитиме близько 500 тис. гривень.

Пакет "Комплексний включає у себе заходи пакету "Легкий", а ще утеплення огороджувальних конструкцій, заміну чи ремонт вікон у місцях загального користування та ще цілий ряд заходів з енергоефективності. Тут вже йдеться про відшкодування на рівні 5-6 млн гривень. Детально прочитати про кожен із проектів можна на сайті нашої установи. Зараз програма фонду знаходиться на етапі розробки і затвердження, тому експерти мають різні бачення щодо включення додаткових заходів до проектів. Наприклад, експерти обговорювали, чи є промивання системи опалення будинку енергоефективним заходом. Точний перелік заходів, що увійдуть до кожного з пакетів буде визначено після завершення громадського обговорення проекту програми.

Зазначу, що Фонд енергоефективності ""матиме можливість доповнювати пакети новими заходами й новими елементами. Можливо, в перспективі з'являться заходи, пов'язані з альтернативною енергетикою.

Якими орієнтовно будуть розміри грантів?

Насьогодні є рішення Координаційної ради донорів, яка приймає рішення щодо грантів і до якої входять засновники фонду, щодо основної частини заходів. Це 40% для пакету заходів "Легкий" і 50% для пакету "Комплексний". Також було прийнято рішення про додатковий грант у розмірі 20% від вартості проекту для перших 300 проектів.

Якщо говорити про інші заходи, то ми спільно з Мінрегіоном і Міжнародною фінансовою корпорацією опрацьовуємо позицію щодо розмірів компенсації за енергоаудит та розробку проектно-кошторисної документації. Є різні підходи і треба бути дуже обережними, тому що ми впливаємо на ринок. Важливо все правильно врегулювати, щоб не завищити ціни. На наступному засіданні Координаційної ради грантова політика повинна бути затверджена більш детально.

Такий підхід присутній в аналогічних фондах, які працюють в країнах Європейського Союзу. Наприклад, "теплі кредити" мають легшу процедуру: людина бере кредит, купує матеріали й отримує компенсацію. У нас же підхід комплексний, тому і процедура складніша. На цьому наполягав ЄС.

Минулого року було укладено 2 фінансові угоди між Україною та ЄС. По цих угодах ЄС виділяє 80 млн євро на фінансування Фонду енергоефективності, німецький уряд – 20 млн євро. Уся ця сума йде на фінансування грантів. Такий обсяг фінансування було надано на умовах створення установи, що керується правилами корпоративного управління, й упровадження комплексних заходів. Для ефективної роботи необхідно застосовувати комплекс заходів, має бути взаємопов'язана система, яка дає максимальний ефект.

Наприклад, якщо ми за програмою "теплі кредити" можемо придбати і встановити у місця загального користування вікна, то це не означає, що буде отримано якийсь ефект, крім комфорту. Це не означає, що мешканці будинку почнуть економити енергоресурси. Для того, щоб мати енергоефективний ефект, потрібно мати у будинку лічильник та ІТП із температурним регулюванням. На відміну від цього, до заходів пакету "Легкий" включене обов’язкове встановлення лічильника й ІТП, якщо його немає. Його можна доповнювати встановленням вікон, заміною радіаторів, промивкою системи опалення, тощо.

Якщо говорити про підходи до стимулювання енергоефективності у Європі, то на досвід яких країн ми спираємося?

В Україні є свій шлях, який ми повинні пройти, врахувавши досвід інших країн. Думаю, це більш практично. Якщо порівнювати Закон "Про Фонд енергоефективності" та процедури, прописані в ньому, то вони відрізняються від того, як це працює, наприклад, у Польщі чи Литві.

Фонд у Польщі – це підрозділ банку, де працює всього 2 людини. У латвійському фонді у штаті працює близько 35 людей, і вони обробляють близько 500 заявок на рік. Бізнес-процеси у них побудовані зовсім по-іншому, ніж у нас, тільки тому, що так передбачено законодавством. Експерти розробляли й адаптували хенд-бук, на основі якого ми розробляємо програми. І навіть в ньому є багато елементів, які необхідно структурувати згідно українського законодавства. Зараз ми повинні разом з експертами оцінити ймовірність встановлення вимог до обладнання, як це є, наприклад, у Латвії. Підхід може бути абсолютно різним, Але ми мусимо виходити з тієї практики і тих реалій, які є в Україні. Немає необхідності копіювати.

Також ми обговорювали необхідність встановлення норм відповідності. У Європі починали з того, що орієнтувалися на конкретний стандарт (в українській аналогії – будівельні норми) і встановлювали, що будинки, збудовані до певного року, не мають права брати участь у програмах місцевих фондів.

Ми маємо деякі труднощі в цьому питанні. У 2007 році було введено ДБН, яким підвищено стандарти енергоефективності у будівлях. Але є будинки, побудовані за старим стандартом і введені в експлуатацію після 2007 року. Навіть не в кожному новому будинку є ІТП, а частина будинків вводилася в експлуатацію з порушеннями. Власне, зараз ми будуємо своє бачення цих процесів. Хочу наголосити, що ми відкриті до порад і пропозицій. Ринок нам покаже, що ще потрібно додати. До того ж, до програми будуть з часом вноситися зміни. Фонд – це майданчик, з якого повинен початися розвиток галузі. Ми зможемо давати рекомендації профільному міністерству щодо змін у стандартах. Це може стосуватися цілої галузі. Зараз, наприклад, іде наукова розробка щодо встановлення мінімальних вимог до енергоефективності будівель. Після цього повинен буде змінитися відповідний ДБН. У нас є вимоги щодо розробки плану енергоефективних заходів (із збільшення кількості будинків із близьким до нульового рівнем споживання енергії). Коли це все буде реалізовано, ми зможемо розробити продукт, який підійде для будинків із близьким до нульового рівнем споживання.

Вже є країни, які пробують модернізувати і такі будинки. Але це поки що лише майданчик для тестування. А для нас – плани на майбутнє. Зараз задача фонду – створити продукт, що є критично необхідним для наших громадян. А вже потім можна буде щось надбудовувати. Перша необхідність – це модернізація та утеплення.

Зараз Фонд енергоефективності націлений на роботу із ОСББ. Чи планується в майбутньому робота із будинками, якими керує управитель?

Станом на сьогодні в Україні існує близько 30 тис. ОСББ. Стратегія Фонду ЕЕ передбачає, що ми повинні вийти в середньому на 3 тис. заявок на отримання грантів від ОСББ на рік. Для цього планується розробка ІТ-платформи, що дозволить отримувати й обробляти більшу кількість заявок. Якщо ми говоримо про 3 тис. заявок щороку – то це роботи на 10 років.

Закон чітко визначає, що бенефіціаром фонду є співвласники багатоквартирних будинків. Управитель не зможе отримати грант від фонду. Все це буде все-одно через співвласників, а єдиний представник співвласників – це створена від їхнього імені юридична особа, тобто, ОСББ.

Але є бачення, як ми можемо залучити управителя до програми фонду. Він може бути залученим за рішенням співвласників. Такі приклади в Україні вже є у програмі "теплі кредити". Кредит брало ОСББ, а управитель організовував процес і займався документами.

Звісно, є різні моделі ґрантування. Наприклад, у Латвії працюють з муніципалітетами й управителями. І є цікава модель, коли після реалізації проекту, коли вже пройшла верифікація, фонд компенсує частину тарифу управителя.

Ми ще далекі до цього. В середньому ми будемо компенсувати близько 70% за енергоаудит.

Фінансування проекту буде поетапним. Перший етап – це коли Фонд отримує заявку і проект. У заявці вже є результати енергоаудиту. Якщо з документами все гаразд, то фонд відразу після схвалення заявки компенсує витрати ОСББ на проведення енергоаудиту. Зараз ми розглядаємо формули, щоб чітко зафіксувати граничні витрати за принципом "70%, але не більше, ніж".

Другий етап – це компенсація витрат на розробку проектно-кошторисної документації та проведення її експертизи. Зараз ми розглядаємо 2 варіанти реалізації цього етапу. Тут також встановлюватиметься обмеження на розмір компенсації.

Після завершення робіт і проведення сертифікації енергетичної ефективності будівлі й обстеження інженерних систем буде виплачуватися основна частина гранту в залежності від обраного пакету заходів – це завершальний, третій етап.

Нині у нас діє програма Держенергоефективності "теплі кредити" і низка місцевих програм підтримки енергоефективних заходів. Чи зможуть ОСББ, які приймають участь у програмі Фонду енергоефективності, паралельно отримувати компенсації за цими програмами?

Поки що ми не встановили обмеження щодо участі у муніципальних програмах, хоча експерти та донори мають різні позиції з цього приводу. Наприклад, ОСББ загалом зможе отримати компенсацію не більше, скажімо, 60% чи 70%. Але поки що це дискусійне питання. Муніципальні програми ще не настільки поширені, як нам би хотілося. Швидше за все, на даному етапі від ідеї встановлення обмежень відмовляться. Інший варіант – це обмеження фінансування "на руки" чи в залежності від площі. Як, наприклад, у програмі "теплі кредити" - не більше 14 тис. гривень з розрахунку на 1 квартиру для ОСББ.

Існують деталі, які треба доузгодити, щоб розрахунки були нескладними для ОСББ і водночас зручними для адміністрування всередині Фонду.

Якщо ж говорити про співфінансування з державною програмою "теплі кредити", таких обмежень поки що немає, але заборона однозначно буде. Подвійне фінансування з боку державного бюджету – це не правильно.

Якими будуть основні технічні та фінансові вимоги до поданих у Фонд енергоефективності заявок?

Перше – це підтвердження повноважень ОСББ, його юридична реєстрація. Буде розглядатися статут щодо відповідності чинному законодавству, чи має ОСББ рішення загальних зборів. Це загальні речі, які будуть перевірятися на початковому етапі.

Потім фінансовий і технічний офіси фонду перевірять заявку на відповідність фінансовим і технічним критеріям. Технічні критерії – це, в тому числі, вимоги до проведення енергоаудиту. Перевірятиметься сертифікат, рекомендаційний звіт, що містить рекомендації до проведення заходів. Серед ключових критеріїв при розгляді заявки від ОСББ – наявність усіх обов’язкових заходів, за винятком тих, які мають об’єктивні підстави для виключення. Якщо обов’язковий захід безпідставно виключений з проекту – це критерій для відхилення заявки. Така заявка буде відхилена, але ОСББ має право повторно її подати. Його не обмежено у кількості поданих заявок.

Також фінансовий і технічний офіси перевірятимуть, чи немає надлишкових витрат у проекті. Ми будемо вираховувати грант відповідно до суми включених обов’язкових і додаткових заходів. Якщо будуть включені заходи, фінансування на які не передбачене, то вони не будуть розглядатися при розрахунку гранту. І, звичайно, фінансовий офіс обов’язково перевірятиме всі реквізити, договори, документи, які підтверджуватимуть проведення енергоаудиту й понесені на нього витрати.

Будуть критерії і до заявок, і до проектів. Перевірятиметься проектно-кошторисна документація і витрати на її розробку. На фінальному етапі будуть аналогічні перевірки.

Що повинне буде зробити ОСББ при зміні кошторису робіт чи зміщенні термінів їхнього виконання?

На виконання робіт ОСББ відводиться 24 місяці. Якщо вони не встигають, то можна буде подати заявку за спеціальною формою. Також у проекті програми є форма для подання заявки про внесення змін у форму опису проекту. Це буде вже інша сума гранту.

Ми обговорювали, чи це має бути лише у разі, якщо збільшується кошторис, чи й тоді, коли відбувається зменшення витрат. Але доопрацювання проектно-кошторисної документації ми оплачувати не готові.

Внесені зміни також будуть перевірятися?

Так, звісно. Будуть перевірятися обов’язкові заходи – чи включені, і додаткові – чи немає зайвих, які фонд не має права фінансувати.

Що буде у випадку, якщо виявиться, що, наприклад, роботи проведені із порушеннями?

При поданні заявки подаються документи з авторського та технічного нагляду. Це означає, що визначені організації вже підтвердили, що там порушень немає. Але, якщо все-таки порушення виявляють, то ОСББ має право їх виправити. Фондом надається можливість виправити недоліки у межах строку, відведеного на проведення робіт. Якщо ж строк реалізації проекту вийшов, то додатково надаватиметься ще 3 місяці на виправлення недоліків. Якщо цього не буде зроблено, то такий проект не пройде верифікацію й не отримає компенсацію частини понесених витрат.

На яку економію у підсумку можуть розраховувати ОСББ?

Наразі у нас є лише орієнтовні розрахунки, і вони дуже варіюються. Є будинки з "перетопами", є будинки з "недотопами", і в кожному із них ці показники різнитимуться. За орієнтовними розрахунками, пакет "Легкий" може давати в середньому 20% економії за опалення. Якщо ми говоримо про пакет "Комплексний", то економія на опаленні може досягнути і 60%. Загалом, згідно закону, середнє зменшення споживання за сукупністю всіх проектів повинно досягти 20%. Але ж кожен із пакетів заходів матиме свою економію.

Якщо говорити про економію на платіжках, то є різні приклади. Так, ми відвідували ОСББ "Гашека, 18" у Києві, що брало участь у програмі "теплі кредити" і в муніципальній програмі "70 на 30". Проекти вони реалізовували поетапно упродовж 3 років. Їхні платіжки на опалення зменшилися в 4 рази. Звісно, якщо ми говоримо про сукупне споживання усіх ресурсів, то там цифри менші.

Такий високий рівень економії може бути в тих будинках, які знаходяться поряд із теплоцентралями і до яких потрапляє гарячіший носій. У будинках, в яких холодно, "ефект" буде інший. У цих будинках економія буде меншою, але вони стануть комфортнішими для проживання.

Через який проміжок часу ОСББ доведеться задуматися про проведення нової термомодернізації?

Є закон про архітектурну діяльність, яким встановлено вимоги до обстеження міцності конструкцій. Тобто, перед тим, як прикріпити теплоізолюючий матеріал на стіну, треба пересвідчитися, що вона не зруйнується. Термомодернізація сама по собі допомагає подовжити термін життя будинку. Якщо усі заходи проведені якісно, то це їх може вистачити на 25-30 років в залежності від матеріалів.

Якщо ми говоримо про систему опалення чи гарячого водопостачання, то це залежить від обладнання, що купується і встановлюється. В середньому, думаю, можна говорити про 20-25 років.

На якому етапі зараз перебувають ОСББ із програми "Перші ластівки"?

Це насправді цікавий досвід, який уже допоміг нам скоригувати проект програми. Ми тестуємо як саму програму, її суть, так і процедури. Вже проводиться оцінка перших заявок за процедурою. Відібрані ОСББ подають заявки через банк-партнер. Банк уже переслав документи, фонд буде їх оцінювати.

На даному етапі ми побачили, що не кожне ОСББ, навіть якщо ми говоримо про об'єднання із програми "Перші ластівки", готове до впровадження проектів. ОСББ з Одеси, наприклад, ще досі думає над участю в програмі. Вони очікували, що Фонд енергоефективності буде давати 100% компенсації, тоді як ми готові профінансувати 80% від вартості робіт. Позиція донорів така, що це не має бути благодійністю. Є будинок, який із незрозумілих причин відмовився від участі у програмі. Цю ситуацію ми будемо досліджувати й робити висновки.

По програмі "Перші ластівки" ми вже побачили проблеми з ринком енергоаудиторів: вони не готові. Тому тут доведеться попрацювати, щоб допомогти сформувати ринок. Насправді рішення щодо запуску "Перших ластівок" було правильним. Коли запуститься повноцінна програма, ми продовжимо досліджувати ситуацію й робити висновки щодо роботи.

За Вашими прогнозами, коли буде прийнята програма Фонду енергоефективності і коли ОСББ, які не входять до тестового проекту, зможуть подавати свої заявки?

Зараз ми проводимо громадське обговорення проекту програми. 13 травня відбулося одне з обговорень із експертами. 20 травня ми провели робочу зустріч в Реанімаційному пакеті реформ. Також планується обговорення проекту програми з ОСББ та, орієнтовно, 3 червня, відбудеться обговорення з муніципалітетами. Це буде стартова точка початку співпраці з ОТГ, органами місцевого самоврядування, облдержадміністраціями в частині адаптації місцевих програм до вимог Фонду енергоефективності. Ми очікуємо на пропозиції та доповнення.

Плануємо після завершення обговорення проекту програми з громадськістю подавати її для затвердження на наступне засідання Наглядової ради, котре відбудеться у червні. Угоди з Міжнародною фінансовою корпорацією і банками-партнерами будуть підписані у липні. Саме після цього ми плануємо приймати заявки.

Після затвердження проекту програми почнеться масштабна робота в регіонах: тренінги, семінари, роз’яснення для того, щоб програми на місцях були правильно структуровані. Важливо проговорити потреби ОСББ на місцях. Гадаємо, буде доцільно компенсувати відсотки за кредитами по пакету "Комплексний". Наприклад, під час дії у Луцьку місцевої програми компенсації відсотків по кредитах, набагато активніше велася робота по реалізації проектів термомодернізації в ОСББ. Тому що для об'єднання найтяжче пройти саме період до отримання гранту. У цей період дуже важливо внести свій вклад спільно з муніципалітетом. Тому дуже просимо представників органів місцевого самоврядування подумати над таким елементом підтримки ОСББ.